Шановні відвідувачі! 

Вітаю вас у своєму блозі! 

Мене звуть Закернична Олександра Вікторівна.
Народилася 13 вересня 1970 року смт Завалля Гайворонського району Кіровоградської області.
Закінчила Кіровоградський державний педагогічний інститут
імені В.К.Винниченка у 1995 році за спеціальністю: математика. Отримала кваліфікацію: вчитель математики, інформатики та обчислювальної техніки.
Працюю у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів смт Завалля Гайворонського району Кіровоградської області.
Маю кваліфікаційну категорію: «спеціаліст І категорії».

Проблема, над якою працюю: «Розвиток пізнавальних інтересів учнів на уроках інформатики».

Використовую інтерактивні вправи на уроках, впроваджую метод проектів, проводжу нестандартні уроки.
У підготовці до уроків використовую журнал «Інформатика в школі», книги із серії «Усі уроки інформатики», матеріали сайтів «Учительський журнал on-line», «Освіта» , "Методичний портал"та інших.

Життєве кредо: Іди з добром до людей і воно повернеться до тебе. 

Педагогічне кредо : Підготуй учня, у якого зможеш навчитися сам.

Роки роботи в школі – роки вивчення та апробації технологій, методик, прийомів та методів. Традиційні форми та методи навчання – вічні. Проте сьогодення змушує шукати новітні прийоми навчання. Тому я постійно знаходжуся у творчому пошуку. Намагаюся впроваджувати такі методи роботи, які б змусили учня самостійно мислити, аналізувати, знаходити відповіді на питання. Найбільш цьому сприяє проведення нестандартних уроків, використання інтерактивних методик на уроці. Увесь час пам’ятаю, що повинна бути для учнів зразком у всьому. Для того, щоб моїм учням було цікаво на уроці, я повинна постійно навчатися та розвиватися. Результатами навчання є сертифікати про проходження спецкурсів «Основи комп’ютерної графіки», «Основи веб-дизайну», «Основи Інтернет та онлайнові освітні середовища», «Методика викладання курсу «Основи інформаційно-комунікаційних технологій», «Microsoft Excel у профільному навчанні», «Intel «Навчання для майбутнього». 

 У своїй роботі постійно пам’ятаю народну мудрість: Учень – це не посудина, яку потрібно заповнити, учень – факел, який треба запалити.